РУКИ МАЙСТРА 

Руки майстраЯке значення для людини має те характерницьке знання? Яка вправність у житті набувається у слідуванні за тою силою, яку ми звемо духовною? 

Припустимо, вам необхідно зробити доволі просту справу - підкувати коня. Ви можете це здійснити двома шляхами. 

Перший: придбавши підкови десь на ярмарку, беретеся за діло самотужки. При цьому ви підковуєте свого коня звичайними підковами. 

Але можете вчинити і по-іншому. Берете коня і прямуєте до коваля, якого знаєте як неперевершеного майстра в цій справі. Пильно глянувши на вас і на вашого коня, коваль береться за свою роботу. Він починає кувати підкови зі штаби заліза, яку знаходить попорпавшись десь у кутку кузні. Нагріває її у горні і неспішно робить вашому коневі підкови, щось відсторонено наспівуючи до самого себе. 

Зовні виготовлені ним підкови майже нічим не відрізняються від звичайних. Лише фахівець, уважно їх оглянувши, побачить, що підкови місцями товстіші, ніж звичайні, на них нанесено якісь незрозумілі насічки, та й за формою вони дещо інші. Зрештою коваль підковує коня і бажає вам наостанок щасливої дороги. 

У житті вам і вашому коню випадає витримувати великі навантаження, долати перешкоди, терпіти скруту й негоду. Але з усіх тих негараздів кінь з честю виносить вас. І головне - підкови витримують. 

Одного разу волею долі ви знову опиняєтесь у тих краях і завертаєте до знайомої кузні. Сердечно дякуючи ковалеві, оповідаєте йому свої пригоди: скільки подолано верст, і яких верст, а підкови тримаються на кінських копитах, як влиті. Коваль відповість вам на це: «То не тільки з вами таке. Всі зроблені мною підкови тримаються напрочуд довго, бо я їх роблю ще й під вашу вдачу». Коли ж ви спитаєте в нього, як він це робить, він відповість вам: «Мої руки самі роблять ту роботу, воно видно, які саме підкови вашому коневі потрібні». 

Як таку роботу виконують руки майстра? Що йому видно?

Так само, як у випадку оператора біолокаційного ефекту, який діє у відповідному образі-настрої, руки майстра виконують свою роботу за його баченням, знанням того необхідного, що дозволить коневі з вершником пройти ті випробування, що їх чекають у житті. Він бачить необхідні підкови. Це і робить коваля великим майстром, або людиною знання.

Виходить так, шановний читачу: коли майстер бачить, він разом з тим і знає. І тут доречно було б зауважити: коли того знання немає, тоді немає і справжнього бачення, а є астральний тренажер, як на сьогодні кажуть у колах сенситивів. Тобто людина спостерігає образи своїх власних думок або намірів і нічого більше.

Найбільш вдумливий читач додасть: «Це може торкатися не тільки підков, а й одягу або зброї, та й взагалі всього людського життя. Може існувати не тільки великий коваль, але й великий кравець, великий зброяр, взагалі, великий майстер — майстер передбачуваного».

На сьогодні є, наприклад, неперевершені дизайнери, фахівці у пошитті одягу. їм достатньо кинути один погляд на людину, і вони вже знають, що саме треба робити. Існують майстри куховарської справи, які будь з чого можуть приготувати неперевершену за смаком страву.

Найбільш вдумливий та поміркований читач може тут задати питання: «Звичайно, пересічна людина не володіє в житті тим баченням і тому постійно хибить у веденні тої чи іншої справи. У стародавні часи, коли в людині було розвинене внутрішнє бачення й вона могла всяку справу виконувати у відповідності з ним, існували й створені нею речі дивної сили. Внаслідок їх повного злиття з оточуючим простором вони мали здатність черпати з нього енергію. Які підтвердження з цього приводу може дати ретроспективний пошук?»

Воно дійсно так і є, зразки таких речей, на щастя, збереглися і до наших днів, це в першу чергу стародавні ікони, які ми звемо чудотворними, маючи на увазі їх зцілюючу силу. Дуже цікаві з цього приводу стародавні фрески Софії Київської. Вони відтворені стародавніми митцями в ключовій щодо Прави формі, через що вони можуть відстроювати та зцілювати людей по цей час.

Неперевершеним зразком таких витворів є старослов'янські ідоли, які утримували у собі форму того образу-настрою людини, завдяки якому вона одержувала змогу впливати на світ подій у довколишньому, поєднуючись з своєю духовною силою. Наприклад, зображення богині Мокоші давало змогу, при набутті людиною відповідного психофізичного стану, закликати дощову погоду. Кам'яні баби, які ще донедавна стояли по степах України, несли у собі образ-настрій, який поєднував людину з буйноцвіттям степу, надаючи їй зцілюючої сили при перевтомі або хворобі.

Головною ведучою у всіх перелічених зразках речей сили є форма та її вплив на психофізичний стан людини, відповідна відстройка якого і відкривала двері до керування подіями життя з іншого, більш глибинного рівня людської сутності. Тою подією керував не ідол, який був лише інструментом відповідної настройки, а сама людина, повторимо це іще раз.

Але в руслі зауваження нашого читача лежить, мабуть, найбільше відкриття. В стародавні часи людство мало змогу готувати напої або страви великої зцілюючої сили. Компоненти, з яких вони складалися, не були чимось надзвичайним, все те і сьогодні знаходиться під руками. Головним було саме приготування, яке повинно було слідувати за «знанням» відповідної послідовності дій. Що і надавало зіллю бажаної сили.

Ви весь час говорите про оте бачення, - чується нове зауваження нашого найбільш допитливого читача. — Як бачиться та мить, коли зілля входить в силу, як його вдається не проґавити?

Ви коли-небудь бачили вогник лампади, який блимає у кутку під іконою? Чому ми його одразу ж помічаємо? Мабуть, тому, що він живий відносно статичного образу ікони.
Або йдете ви повз довжелезну глуху стіну і раптом у просвіті бачите вузький прохід, який одразу ж зникає, якщо ви будете прямувати далі.

А ще всім знайомий стан блукання в пітьмі, коли необхідне рішення якоїсь проблеми ніяк не знаходиться, але приходить мить — і настає прояснення, все стає одразу зрозумілим без слів.

От коли зібрати все вище згадане в одне — це і буде те, про що люди знання говорять як про бачення. За допомогою такого бачення і готується зілля.

Були, наприклад, такі рецепти. Коли виникала необхідність у підвищенні рівня енергії по весні або після хвороби, у літрову посудину з парним коров'ячим МОЛОКОМ додавали чайну ложку насіння кропу та ложку весняного меду. Все це підігрівали без кипіння до відповідної готовності. Пили натщесерце під час сходу сонця.

Посилення енергії життя досягалось також, коли пили сік білого винограду, який в скляному посуді ставили під промінь вранішнього сонця, шо падав через отвір в даху закритого приміщення. Силу променя часто посилювали, пропускаючи його через збільшувальне скло до виникнення довкола посуду білого туману. Випивали сік натщесерце, ставши під той же промінь сонця.

Відновлення життєвих сил аж до набуття молодого енергійного вигляду досягалося вживанням напою, який готувався на основі білого сухого вина. Бралася одна склянка вина, в яку добавлялася чайна ложка меду, кілька крапель молока та сік одного зубка часнику.

Був подібний варіант напою, але вже на основі соку кропиви. У кілька столових ложок соку кропиви додавали один тертий грецький горіх, половину чайної ложки весняного меду та сік одного зубку часнику.

Здоров'я та жагу любові давав напій, шо готувався з одної склянки старого червоного вина, куди додавали на кінці чайної ложки червоного перцю, половину чайної ложки меду та таку ж кількість соку петрушки. Коли ж у цьому напої замінити сік петрушки такою ж кількістю соку часнику, то напій стає засторогою проти розвинення онкозахворювань.

Споживний суп, що швидко оновлював сили після хвороби, без доведення до кипіння готувався десь протягом шести годин. У звичних для супу пропорціях, або за власним смаком, у джерельну воду додавали квасолю, петрушку, моркву, картоплю, нарізану кружальцями, селянське масло та сіль.

Очистити кров'яні судини дозволяв напій, який готувався на основі склянки червоного вина або гранатового соку. В одну склянку червоного вина добавляли пів чайної ложки молока та кілька крапель горілки.

Зниження кров'яного тиску досягали вживанням на¬пою, що готувався на основі молока. В одну склянку молока добавляли сік одного зубка часнику та чайну ложку меду.
Найбільш просто стимулювання імунної системи досягали, коли у склянку густого старого вина або меду добавляли терте біле яблуко.

Ось такі страви, послідовність приготування яких тре¬ба було бачити, тільки тоді й отримували належну силу. Були і досить незвичні зілля, які тут не приводяться з метою запобігання шкоди, яку вони можуть заподіяти тому, хто не має змоги точного їх відтворення.

Знаючий читач може зауважити, що подібних рецептів відомо дуже багато, але їх ефективність, як загалом і всього нашого життя, залишає бажати кращого через відсутність того бачення, яким володіли у старовину.

Як навчитись такій майстерності, з чого починається шлях у те дивне, як на сьогодні, знання?

Для цього потрібна відповідна культура, де знання беруть свій початок з вірувань і традицій, яких свято дотримується кожен народ. В Україні це обов'язково біла хата, прибрана всередині до чистоти храму, мальви під вікном, вишня та соняшник у городі. Особливе вбрання, яке вдягали тільки на свято. Відповідна мова та пісні. Все те, що формує відповідний архетип особистості або, як слідує з вищенаведеного, несе відповідний образ-настрій.

Навіщо? Певно, щоб повсякчас утримувати духовну силу в пробудженому стані, щоб було їй місце у житті. Щоб вподобати духу і повсякчас мати дотик до нього. Бо саме він і надає людині тої вправності та майстерності, за якими стоїть її щасливе майбуття.

© Василь Чумаченко

Крик пугача

Контакти

З питань організації навчань:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Святослав : (+38) 095-577-7084 
  • Вітер : (+38) 050-382-0842

З питань щодо роботи сайту та форуму:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інформація

ДОПОМОГТИ ПРОЕКТУ
На сайті 219 гостей та користувачі відсутні
Перегляди статей
2464902