Світ характерництва 

Володіти - означає знати. Знати - означає володіти. 

 

Козаки в степу. Сергій Васильківський, олія, 1890 рік.Широкий степ в Україні, широкий та вільний. Шугали колись над цим степом орли у височині та буяли трави. У вирі того буяння ховалась всяка людина, будь то піша чи кінна. Ще й сьогодні по ярах та балках деінде можна спостерігати те диво. Могутня сила степу спливала водою на ревучих дніпровських порогах, щоб розлитись неосяжним водним простором на рівнині. У цьому дивовижному краї зростали і дивні люди: з зовнішньо лагідною та спокійною натурою і незбагненною, як провалля, внутрішньою силою, що спиралася на не менш дивовижне знання життя. 

Те, що ти прочитаєш у подальшому описі, шановний друже, йде з далекої давнини нашої історії. Дізнатися докорінно про справи тих днів у звичайний спосіб вже неможливо. Безкінечні війни, що повсякчас палали на території України-Русі упродовж віків, спалили і розпорошили безцінні надбання її етнічного підґрунтя. Люди, свідчення яких покладено у запропонований нарис, йдуть шляхом Знання, розвиваючи у собі ті здібності, котрими володіли колись їхні пращури. 

Бути людиною Знання, як говорили у старі часи, що то за мистецтво? Хто і коли володів ним? Не питайте про це старих людей. Хто не знає, а хто й чув щось, хита головою: надлюдських зусиль потребує та дорога, бо проходить вона по самому краю вселенського виру людського життя. То був закон, котрий знали з давніх-давен: хто ставав людиною Знання, являв собою вже зовсім іншу істоту, яка однією ногою стояла у безмірності, завдяки чому і починала розуміти глибинний зміст тих подій, що точилися довкола. Така людина займала набагато ширшу і змістовнішу позицію у житті, тому що знала іншу, істинну сторону буття. Вона мала здатність набувати поширену свідомість і, відповідно, пряме, екстрасенсорне сприйняття навколишнього світу. 

Людина з поширеною свідомістю є володарем знань про сутність речей, яких лише торкнулася поглядом, вона здатна до осяянь. До речі, осяяння, коли особа відразу вхоплює сутність справи, добре відомі справжнім науковцям, письменникам, художникам, музикантам. Творчі особистості здатні до так званих ритуальних перевтілень, а роль ритуальної атрибутики, необхідної для перевтілень, відіграє атмосфера наукового закладу чи митецької студії, запах фарб чи книг, урочиста тиша бібліотеки.

Чіткий перехід людини у стан, коли перед нею відкривається незбагненне, можна зрозуміти на прикладі магічних ритуалів всіх існуючих племінних культур. Психологічні зміни, яких людина набуває у ході ритуалу, можна умовно розділити на п'ять етапів. Перший - це висловлення наміру до дії (вдале полювання, двобій із ворогом). Другий - обрання часу та місця проведення ритуалу, а також допоміжна форма (у племінній культурі це може бути специфічне вбрання). Третій етап - це ритуальний танок, часто коло багаття, де відбувається - вже на четвертому етапі - зміна свідомості. На п'ятому, кінцевому етапі, людина стає носієм відповідного налаштування й настрою і може діяти бездоганно, бачучи ціль, а часто й результат. Поширення діапазону людського сприйняття до рівня непроявленого надає можливість вийти з платонівської печери й спостерігати і досліджувати весь світ у цілому, а не лише фізичну реальність. Людина переукладає договір зі світом, переносить акценти на первинний, непроявлений план, - і переходить до якісно нового, розширеного спілкування з ним.  

Ми знаємо, що десь у глибині душі, мій друже, ти тримаєш непевний спогад, який іде по усьому твоєму родоводові, - про Білу дорогу, про Чумацький Шлях. А може, колись вихопилось у твого дідуся або бабусі якесь незвичне слово, коли вони, милуючись тобою, наставляли на великий путь та бажали щасливої долі. Або ж колись примарився уві сні дивний світ могутнього, казкового простору, пронизаного величним сяйвом, повним життєносності. Цей спогад, досить непевний і невиразний, мабуть, і буде єдиним носієм твоєї волі та наснаги у цьому досить-таки складному читанні.

Отже, ми і вирушаємо на шлях розуміння тої незвичайної загальнолюдської долі, що виплекана багатотисячолітньою історією людства. Тому наберемось терпіння та як слід зосередимось. Та стежинка, якою ми тебе поведемо, шановний читачу, досить звивиста та примарна і іноді ледве вгадується серед пишного буйноцвіття нашої матінки-України. Ще одне невеличке зауваження, скоріше договір, який би хотілося з тобою укласти. Міркуючи над отим усім, про що говоритимемо далі, ти будеш подумки звертатися до свого дитинства, до часів, повних чарівності та оголеності сприйняття світу. Щоб вселенський вихор буття і в тобі пробив стежинку крізь наноси та нашарування того набутого способу життя, що вже затвердився у тобі. 

Люди, які наважуються піти у дивовижний світ життя у змінених станах свідомості, повинні самі зробити перший крок, крок від самих себе. Для цього вони мають знати, кими вони є, на чому стоять, на якій землі, як на цій землі проростало Знання, щоб не накоїти прикрих помилок, що є згубними на шляху до його джерела. 

Найбільш виразно ту форму езотеричного Знання, що панувало в Україні в ті часи, ми можемо прослідкувати на прикладі знань, якими володіли воїни-характерники Запорозької Січі. 

Запорожці… У кого при цьому слові не калатало серце і не здіймалася тепла хвиля у грудях? Воїни, які втілювали у своїй особі все те найкраще, що було притаманне українському народу. Невтомну волю та спрагу до свободи. Непідкупну щирість та спрямованість до правди-істини, за яку гідні були стояти на смерть. Серед загартованих у нескінченних битвах запорожців були і такі, що своїм знанням життя та військової справи виділялися навіть серед них. Це були козаки-характерники або мамаї, як звали їх у Запорозькому війську. Про людей того дивовижного Знання і піде у нас з тобою, шановний читачу, щира та відверта розмова.

− Яким був характерник у порівнянні з іншими воїнами козацького братства? Які функції виконував: чаклував, лікував, налаштовував на успішний бій?

Характерник значно відрізнявся від інших козаків і зовнішнім виглядом, і манерою висловлюватися, і завданнями, які виконував на Січі. Проте все це - лише наслідки, зовнішні прояви його сутності. Адже характерником ставав лише той, хто опановував мистецтво керування своїм життям. Здебільшого люди є пасажирами візка долі, яким керує зовсім інший візник. Пізнати те, що перебуває в руках долі, взяти у власні руки віжжі візка, - отаку мету ставили перед собою характерники. А мета зумовлювала і напрямок розвитку особистості, і психофізичний портрет. Поведінка, риси характеру, одяг, мова - все це було своєрідне, овіяне духом істини.

Однією з головних функцій характерників на Січі було Проникнення  вони займалися глибокою розвідкою та руйнуванням планів супротивника, проникали на зайняті ворогом території під виглядом подорожніх чи купців. У бою вони були неперевершенеми. Саме характерникам належить авторство багатьох бойових технік, які робили козацтво, як правило, непереможним на полі бою. У найближчому оточенні кожного кошового завжди було два-три характерники, - про будь-яку несподіванку, критичну ситуацію. Окрім зовнішньої служби безпеки, характерники виконували також функції внутрішньої служби безпеки. Дуже часто вони були вчителями з військової справи. Високих посад, здебільшого, уникали, займаючи посаду не вище сотника.

Саме занепад цієї системи внаслідок виникнення та розвитку класу старшин та всеохоплюючої канонізації церкви з догматизацією її вчення і призвів до руйнації тієї великої, незбагненної сили, яку мала Січ. Можливість бачити іншу, більш глибинну сторону довколишнього життя робила людину неперевершеним дослідником у царині тих таємниць, що лежать за межею антропологічного буття. Поширене сприйняття світу у стародавні часи було притаманним мало не всім існуючим на той час культурам. Пробуджений стан людини, зумовлений можливістю дотику до непроявленої тонкої структури оточуючого світу, має спільне для всіх коріння. Такі взаємовідносини людини і невимовного носять загальний характер, складаючи у своїй глибині одне ціле. Саме ця система і відображає той шлях у невимовне, який містить у собі головну таємницю життя людини на Землі. Відродження того знання на сьогодні дозволяє чітко визначити пріоритетні напрямки в розвитку як людського суспільства загалом, так і окремої людини, які потребують народження та поширення зовсім нової культури, у центр уваги якої нарешті буде поставлено саму людину. Пізнання саме цих таємниць взаємовідносин людини і невимовного і стане, мабуть, найбільшим відкриттям у третьому тисячолітті. 

© Василь Чумаченко

Шлях у невимовне

Контакти

З питань організації навчань:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Святослав : (+38) 095-577-7084 
  • Вітер : (+38) 050-382-0842

З питань щодо роботи сайту та форуму:

  • Email : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інформація

ДОПОМОГТИ ПРОЕКТУ
На сайті 194 гостей та користувачі відсутні
Перегляди статей
2399561